flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

"Правила внутрішнього трудового розпорядку"

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом голови Вільнянського районного суду та керівника апарату Вільнянського районного суду Запорізької області від 17.11.2010 N 44-ос/12-к/ос

 

ПРАВИЛА

внутрішнього трудового розпорядку для працівників Вільнянського районного суду Запорізької області

І.  Загальні положення

1.      Відповідно до Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

2.      Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників Вільнянського районного суду Запорізької області (далі — Правила), поширюються на працівників Вільнянського районного суду Запорізької області

Внутрішній трудовий розпорядок для працівників Вільнянського районного суду визначається Правилами внутрішнього трудового розпорядку, що приймаються на підставі Типових правил.

3.      Метою Правил є забезпечення трудової дисципліни, раціонального використання робочого часу, підвищення якості й продуктивності праці шляхом створення необхідних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомого і сумлінного виконання працівниками своїх трудових обов’язків.

Трудова дисципліна забезпечується методами переконання та заохочення до сумлінної праці. До порушників дисципліни застосовуються заходи дисциплінарного впливу.

4.    Для державних службовців, які працюють у Вільнянському районному суді, Правила встановлюються з урахуванням Закону України «Про державну службу». Діяльність працівників ґрунтується на таких основних принципах:

служіння народу України;

демократизму і законності;

гуманізму і соціальної справедливості;

пріоритету прав людини і громадянина;

професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі,

персональної відповідальності за виконання службових обов’язків і дисципліни.

5.    Усі питання, пов’язані із застосуванням Правил внутрішнього трудового розпорядку вирішуються головою суду в межах наданих йому актами законодавства повноважень, а у випадках, передбачених законодавством України, спільно або за погодженням з профспілковим комітетом.

II.   Порядок прийняття, переведення та звільнення суддів, державних службовців,

службовців та інших категорій працівників

1.      Призначення на посади та звільнення з посад працівників суду здійснюються відповідно до Конституції України, Закону України «Про державну службу» діючого трудового законодавства України та на підставі статі 149 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

            Прийняття на державну службу на посади третьої - сьомої категорій, передбачених статтею 5 Закону України «Про державну службу», та на інші прирівняні до них посади проводиться на конкурсній основі у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від з лютого 2002 року N 169 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців», крім випадків, передбачених іншими законами України.

2.      Просування по службі державного службовця, який зарахований до кадрового резерву чи пройшов стажування, а також прийняття на роботу державного службовця, який припинив державну службу у зв'язку з відставкою, може здійснюватися за наказом керівника апарату суду без конкурсного відбору.

3.      Призначення на посади та звільнення з посад працівників суду здійснюється наказом керівника апарату суду. Днем початку виконання працівником своїх службових обов'язків є день, дата якого зазначена в наказі керівника апарату суду. Останнім робочим днем працівника який звільняється, є день його звільнення.

4.      Прийняття на роботу всіх інших категорій працівників здійснюється на загальних підставах відповідно до чинного законодавства.

5.      Не можуть бути призначеними на посаду особи, які:

-        визнані в установленому порядку недієздатними;

-          мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади;

-          у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підконтрольні або підлеглі особам, які є їх близькими родичами чи свояками;    

-          в інших випадках, установлених законами України.

6.      При прийнятті на роботу кандидат подає керівнику апарату суду :

-          трудову книжку, оформлену в установленому порядку;

-          паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

-          заяву про прийняття на роботу або заяву про участь у конкурсі на заміщення вакантної посади (вказується конкретна посада);

-          заповнену особову картку за формою N П-2ДС з відповідними додатками та фотокарткою розміром 4 X 6 см;

-          документи про освіту, науковий ступінь, вчене звання тощо;

-          військовий квиток (для військовозобов'язаних);

-          документи про пільги;

-          декларацію про доходи, зобов’язання фінансового характеру та майновий стан щодо себе та членів своєї сім'ї за попередній рік (для державних службовців);

-          довідку з попереднього місця роботи про використання відпусток (для осіб, які приймаються на роботу в порядку переведення);         

-          інші документи, передбачені чинним законодавством України.

7.      При укладанні трудового договору забороняється вимагати від особи, яка приймається на роботу, відомості про його партійну і національну приналежність, походження та документи подання яких не передбачено чинним законодавством України.

8.      Прийняття на роботу оформляться наказом керівника апарату суду в порядку передбаченому статтями 23, 24 КЗпП України та ст. 149 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» .

9.      При укладенні трудового договору може бути обумовлене випробування з метою перевірки професійного рівня і ділових якостей, відповідності працівника роботі, що йому доручається виконувати. При прийнятті на державну службу може встановлюватися випробування терміном до шести місяців. Строк випробування при прийнятті на роботу інших категорій робітників не може перевищувати одного місяця.

Умови випробування на роботу зазначаються в наказі керівника апарату суду про  прийняття на роботу.

Якщо після закінчення строку випробування працівник продовжує працювати, то він вважається таким, який витримав випробування. Трудовий договір з ним може бути припинений лише на загальних підставах.

10.  У наказі керівника апарату суду про прийняття на роботу (про призначення на посаду) зазначаються посади відповідно до штатного розпису, на яку приймається працівник та умови оплати праці.

З наказом про прийняття працівника на роботу (про призначення на посаду) працівник ознайомлюється під розписку.      

11.  Громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу державного службовця. Державний службовець підписує текст Присяги, який зберігається в особовій справі. Про прийняття Присяги робиться запис у трудовій книжці.

12.  При прийнятті державну службу державний службовець ознайомлюється із Загальними правилами поведінки державного службовця, затвердженими наказом Головдержслужби України від 23 жовтня 2000 року N 58, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 7 листопада 2000 року за N 783/5004. Листок-ознайомлення засвідчується його власноручним підписом і зберігається в особовій справі.

13.  При прийнятті працівника на роботу чи при переведенні його в установленому порядку на іншу роботу в апараті суду керівник апарату суду зобов'язаний:

-          ознайомити працівника з його посадовою інструкцією (під розписку), а також з умовами та оплатою його праці;

-          ознайомити працівника із цими Правилами;

-          визначити працівнику робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;­

-          проінструктувати працівника з техніки безпеки, про виробничу санітарію і гігієну праці протипожежну охорону та інші правила з охорони праці тощо.  

14.  Кожному працівнику, який відпрацював понад п'ять днів, робиться відповідний запис у трудовій книжці, а працівнику, який до прийняття на роботу не мав трудового стажу заводиться трудова книжка в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Трудові книжки працівників зберігаються як документи суворої звітності у керівника апарату суду.

Ведення трудових книжок здійснюється відповідно до Інструкції про порядок ведення  трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року N 58.

15.    Переведення працівників на іншу роботу в апараті суду здійснюється за умови службової (виробничої) необхідності відповідно до чинного законодавства України.

16.    Припинення трудових відносин між Судом та працівником може мати місце лише на підставах та у порядку, визначених чинним законодавством України.

Державні службовці та інші працівники суду мають право розірвати трудовий договір укладений на невизначений строк, попередивши про це керівника апарату суду за два тижні. У разі коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу з причин, передбачених частиною першою статті 38 Кодексу законів про працю України, керівник апарату суду своїм наказом звільняє працівника у строк, про який просить працівник.

17.  За домовленістю між працівником і керівником апарату суду працівник може бути звільнений і до закінчення строку попередження про звільнення.

18.  Припинення трудових відносин з ініціативи керівника апарату суду не допускається, за виключенням випадків, передбачених чинним законодавством України.

19.  Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється згідно з положеннями Закону України "Про державну службу", а саме:

-          порушення умов реалізації права на державну службу (ст. 4);

-          недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених ст.16­

-          досягнення державним службовцем граничного віку перебування на державній службі (ст. 23);

-          виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (ст. 12);        '           '

-          відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої ст. 17;

-          неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів, передбачених ст. 13.

20.  Зміна керівника апарату суду не може бути підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначеного керівника.

21.  Перед розірванням трудового договору працівник зобов'язаний повністю розрахуватися за одержані ним матеріальні цінності, повернути службове посвідчення, передати всі службові документи іншій особі, визначеній керівником.

22.  У день звільнення заступник керівника апарату суду, відповідальний за ведення кадрової роботи, зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку з внесеним до неї записом про звільнення. Записи про причини звільнення до трудової книжки вносяться відповідно до наказу керівника апарату суду та чинного законодавства з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Одночасно з працівником проводиться повний розрахунок.

23.  Невиконання або неналежне виконання службових обов'язків, що призвело до людських жертв або заподіяло значної матеріальної шкоди громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян є підставою для відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою із збереженням заробітної плати. Рішення про відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою приймається керівником апарату суду та оформлюється його наказом.

 Тривалість відсторонення від виконання повноважень за посадою не може перевищувати часу службового розслідування. Службове розслідування проводиться відповідно до Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року N 950.

Якщо правомірність рішення про відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою не підтверджується результатами службового розслідування, то наказ керівника апарату суду скасовується.

ІІІ. Основні обов'язки і права державних службовців та інших категорій працівників

24.  Працівники Суду мають право;

1)      користуватись правами і свободами, які гарантуються громадянам Конституцією України та законами України;

2)      брати участь у розгляді питань і прийнятті рішень у межах своїх повноважень;

3)      на повагу особистої гідності, справедливого і шанобливого ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян;

4)      вимагати затвердження керівником чітко визначеного обсягу службових повноважень за посадою;

5)      на оплату праці залежно від посади, яку вони займають, рангу, який йому присвоюється, досвіду та стажу роботи;

6)      на здорові, безпечні та належні для високопродуктивної роботи умови праці; захищати свої законні права та інтереси у вищих державних органах та в судовому порядку.

Працівники мають також інші права відповідно до чинного законодавства України.

25.  Працівники зобов'язані:

1)                      дотримуватись Конституції України та інших актів законодавства України;

2)                      не допускати порушень прав і свобод людини та громадянина;

3)                      сумлінно виконувати свої службові обов'язки, проявляти ініціативу і творчість, постійно вдосконалювати організацію своєї роботи;

4)                      виконувати свої посадові обов'язки чесно, неупереджено, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильності до окремих фізичних і юридичних осіб, політичних партій, рішуче виступати проти антидержавних проявів і сил, які загрожують порядку в суспільстві або безпеці громадян;

5)                      шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування, не допускати дій вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби;

6)           забезпечувати, щоб матеріальні та фінансові ресурси, які йому доручені, використовувались раціонально, ефективно та економно;

7)        постійно поліпшувати стан відповідності своїх умінь, знань і навичок функціям та завданням займаної посади, підвищувати свій професійний, інтелектуальний та культурний рівень за освітньо-професійними програмами та шляхом самоосвіти;

8)                      своєчасно і точно виконувати рішення органів державної влади чи посадових осіб, розпорядження і вказівки своїх керівників;

9)      діяти в межах своїх повноважень; у разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов’язаний невідкладно в письмовій формі повідомити про це керівника, який дав доручення, а в разі наполягання на його виконанні — повідомити вищу за посадою особу;

10)          виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки;

11)       суворо дотримуватись вимог щодо заборони паління в приміщеннях (на робочих місцях, в кабінетах та у місцях загального користування) Вільнянського районного суду. Працівники несуть також інші обов'язки відповідно до чинного законодавства України.

26.  Коло обов’язків, що їх виконує кожен працівник за своєю спеціальністю кваліфікацією чи посадою визначається посадовими інструкціями, затвердженими в установленому порядку, довідником типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців і тарифно-кваліфікаційними довідниками робіт і професій робітників.

 

IV.Основні обов’язки адміністрації

 

27.  Керівник апарату суду або заступник керівника апарату суду зобов’язаний:

1)     під час укладення трудового договору роз’яснити працівникові його права і обов’язки поінформувати про умови праці та розмір заробітної плати;

2)     належним чином організувати працю та забезпечити кожного працівника робочим місцем;

3)     затвердити чітко визначений обсяг службових повноважень за посадою кожного працівника;

4)     забезпечити здорові та безпечні умови праці;

5)     контролювати виконання працівниками вимог законодавства, цих Правил, застосовувати до порушників дисципліни заходи дисциплінарного впливу;

6)     неухильно дотримуватись вимог чинного законодавства про працю, правил з охорони праці;

7)        виплачувати працівникам заробітну плату регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів; у разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні;

8)     постійно вдосконалювати організацію роботи Вільнянського районного суду, забезпечувати підвищення кваліфікації та професійної майстерності працівників;

9)     створювати умови для ефективного використання робочого часу підтримувати та розвивати ініціативу та активність працівників;                                                               

10) забороняється приховувати факти та обставини, що становлять загрозу для життя здоров’я і безпеки працівників.

         

V.          Робочий час і його використання. Час відпочинку

 

28.  Для працівників Вільнянського районного суду тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень. Встановлюється п’ятиденний  робочий тиждень  з двома вихідними днями – суботою та неділею. Початок роботи в суді – з 8 години ранку, перерва на обід – з 12 години до 12 години 45 хвилин, кінець робочого дня – о 17 годині (понеділок - четвер), у п’ятницю – о 15 годині 45 хвилин.

      Напередодні святкових та неробочих днів, що визначені статтею 73 КЗпП України тривалість роботи працівників скорочується на одну годину.

29.    Працівникам надається щодня перерва для відпочинку та харчування. Перерва не включається в робочий час.     Працівники використовують час перерви на свій розсуд, на цей час вони можуть відлучатись з місця роботи.

30.  Надурочна робота та робота у вихідні та святкові дні, як правило не допускається. Залучення працівників до надурочної роботи, роботи у вихідні, святкові та неробочі дні провадиться у випадках та за умов, передбачених чинним законодавством, за письмовим наказом керівника.

Для виконання невідкладної і непередбаченої роботи державні службовці зобов'язані за розпорядженням керівника з’являтися на службу у вихідні, святкові та неробочі дні, робота за які компенсується відповідно до чинного трудового законодавства.

31.  Працівникам надаються відпустки зі збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати, відповідно до чинного законодавства України. Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менше 24 календарних днів.         

Працівникам – державним службовцям надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу. В разі наявності стажу державної служби понад 10 років, державному службовцю надається щорічна додаткова оплачувана відпустка за вислугу років на державній службі тривалістю до 15 календарних днів у порядку, встановленому законодавством.

Працівникам надаються також інші щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства.

           

32.  Черговість надання відпусток визначається графіком, який затверджується головою суду (відносно суддів) та керівником апарату суду (відносно працівників апарату суду) на кожен календарний рік не пізніше 15 січня.

Графік складається з урахуванням необхідності забезпечення нормальної діяльності суду  та особистих інтересів працівників і можливості їх відпочинку.

 Графік доводиться до відома всіх працівників.

33.  Надання відпусток працівникам оформляється наказом голови суду (відносно суддів) та керівника апарату суду (відносно працівників апарату суду).        

34.  Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.

35.  За рішенням голови суду (відносно суддів) та керівника апарату суду (відносно працівників апарату суду) державні службовці можуть бути відкликані з відпустки. Частина невикористаної відпустки, яка залишилася, надається державному службовцю в будь-який інший час відповідного року чи приєднується до відпустки у наступному році.

Відкликання зі щорічної відпустки інших категорій працівників допускається, за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства, з додержанням вимог частини першої статті 79 КЗпП України та в інших випадках, передбачених законодавством.

У разі відкликання працівника зі щорічної відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.

36.  Працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі, надаються додаткові оплачувані відпустки у зв'язку з навчанням.

VI.              Заохочення за успіхи в роботі

 

37.  За сумлінне виконання трудових обов’язків, тривалу і бездоганну роботу, проявлену ініціативу, творчий підхід, результативність і продуктивність праці та інші досягнення в роботі до працівників суду застосовуються такі заохочення:

-          нагородження Грамотою ДСА України;

-          оголошення подяки з виплатою одноразової винагороди або вручення цінного подарунка.

Заохочення оголошуються наказом в урочистій обстановці і заносяться до трудових книжок працівників, у відповідності з правилами їх ведення.

За особливі заслуги державні службовці представляються до державних нагород та присвоєння почесних звань.                                                                                                                   

38.  Працівники, які успішно і сумлінно виконують свої трудові обов'язки, користуються перевагами і пільгами у сфері соціально-культурного обслуговування.

VII. Відповідальність працівників за порушення трудової дисципліни

39.  До працівників апарату Суду дисциплінарні стягнення застосовуються за:

а)          порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку;

б)          невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків;

в)          перевищення своїх повноважень;

г)          порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби;

д)          вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує апарат суду.

40.  За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

41.  За порушення трудової дисципліни, відповідно до законодавства про працю України, до працівників можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення :

а)          догана;

б)          звільнення з роботи.

42.  До державних службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватись заходи дисциплінарного впливу, передбачені ст. 14 Закону України «Про державну службу»:

а)   попередження про неповну службову відповідність;

б)   затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

До моменту застосування дисциплінарного стягнення (заходу дисциплінарного впливу) до працівника, голова суду або керівник апарату суду зобов’язаний зажадати від порушника трудової дисципліни письмове пояснення. Відмова працівника дати такі пояснення не може бути перешкодою для застосування стягнення.

43.  Стягнення (захід дисциплінарного впливу) оформлюються наказом керівника апарату суду та оголошується працівникові, ознайомлення з яким він підтверджує власноручним підписом.

44.  Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення (заходу дисциплінарного впливу) працівника не було піддано новому дисциплінарному стягненню (заходу дисциплінарного впливу), то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

45.  Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни та проявив себе як сумлінний працівник, то дисциплінарне стягнення (захід дисциплінарного впливу) з нього може бути знято достроково наказом керівника апарату суду.

46.  Протягом строку дії дисциплінарного стягнення (заходу дисциплінарного впливу), заохочення, що передбачені цими Правилами, до працівника не застосовуються.

47.  Керівник апарату суду, який здійснює керівництво іншими державними службовцями та контролює їх роботу, зобов’язаний вживати заходів щодо дотримання ними правил внутрішнього трудового розпорядку, Загальних правил поведінки державного службовця та чинного законодавства України в межах своїх повноважень та відповідно до законодавства.

48.  До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен вимагати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень. У разі відмови працівника дати письмові пояснення складається відповідний акт.

49.  Дисциплінарні стягнення застосовуються безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, без урахування часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.  Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.                 

За кожне порушення трудової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

 

 

Правила внутрішнього трудового розпорядку доводяться до працівників суду під розписку та вивішуються в приміщенні суду на видному місці.